Похворіли тіла й лікуємо тіло,
А про ліки душі говорим не сміло.
Боїмося осуджень і слова "слабак"!?
Та молитва від серця потрібна. Ще й як!
Рани з-зовні болючі і кров з них тече,
Рана в серці - таємна, але теж пече.
Її може загоїти Лікар з небес.
Знає, що варто вжити - є “пластир й протез“.
Ампутацію наростей злих проведе,
І забравши старе - подарує нове.
Буде тішитись разом, що ти попросив,
Щоби Він операцію вдало зробив.
І на тіло болюче теж Лікар Господь
У терпінням своїх ти до Нього приходь.
Про життя Бог подбає, Він любить тебе.
Ти ж до Нього не йдеш… Що тримає тебе?
"Він (Ісус) же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі." (Біблія, Мт.9:12)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Средь звуков нечаянно грубых - Людмила Солма *) Примечание:
это очень старые_при_старые (1991г. и 1998г.) неприхотливые стихоразмышления на извечную тему - любви...
(я бы, наверное, еще долго и не вспоминала о них, если бы не прочла 17 января с.г. великолепные стихи Ананды Риц, на которые откликнулась душой и памятью... и извлеклись эти мои стихи из забвения... полузабытой и немного потрепанной временем - старенькой тетрадки)
Людмила Солма, 21.01.2009
