На сцену виходять вчитель і два хлопчики і дівчинка.
Перша повела мову дівчинка:
Світла зіронько Христова!
В день Різдва мені з'явись
Й пісня Ангелів, чудова
Хай лунає, як колись...
Поведи мене до яслів,
Щоб побачити "маля";
В Його очі святі, ясні
Хоч заглянути здаля.
* * *
Хлопчик:
Я хотів би з пастухами
Бути в полі, як в ту ніч;
Стріти Ангелів з піснями
І почути з неба річ!
Я б ніколи не злякався,
А зрадів би дуже там
І, раніш за всіх примчався,
Щоб "малятко" привітать!
* * *
2-ий хлопчик:
А я б хотівби з мудрецями
В дім дарунки принести,-
Зошит, фарби з олівцями
І батіг,- овець пасти,
Щоб овечки - люди світу,
Всі послухались Христа
І Любов з небес освітить
Й стане вся земля свята.
Не піде Він на Голгофу
І не буде розп'яття,
Без гріхів і без пороку
Буде вічне "тут" життя!
* * *
Учитель:
Час, нам дітки, не вернути,
А Христос у світ прийшов,
Щоб до Бога прийшли люди
Й прийняли Його Любов!
І жили в святій любові
Його учні серед зла.
Будьте ж ви завжди готові
Слухать Господа слова!
Він навчить як свято жити
Й не любити "світ гріха",
Завжди з Господом ходити
Й доля вас мине лиха.
Ось, давайте заспіваймо
Пісню з небом і людьми
Про "малятко" пригадаймо,
Бог як став таким, як ми!
Всі встали на ноги і почали співати Різдвяну пісню.
2010р. Вячеслав Радіон.
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 11987 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : 7) Чудное мгновенье. Мне б вычеркнуть тебя из головы (2006) - Сергей Дегтярь Этот стих родился от воспоминаний событий, когда я был уже православным. Мы встретились случайно, когда я стоял на трамвайной остановке, а она в тот момент проходила мимо меня. На остановке был хлебобулочный киоск-магазин. Она жила в этом районе, а я посещал здесь, напротив остановки Святовладимирский храмовый собор. Я не мог забыть её. Уже прошло достаточно времени с того момента, когда я покинул её церковь, но, эта встреча снова растревожила мои неугасимые чувства и эмоции от того, что я её увидел. Я был просто в трепете и шоке. Из моего переживания и родилось это произведение. Я уже не помню, но по-моему это был 2003 год. Стихотворение было с старых поношенных институтских тетрадях в набросках. В 2006 году, когда я его обнаружил - тогда завершил его и дополнил свежими чувствами и мыслями.
