« Ибо, кто постыдится Меня и Моих слов в роде сём прелюбодейном и грешном, того постыдится и Сын Человеческий, когда придёт в славе Отца своего со святыми Ангелами.»
Марка 8,38.
Ну зачем демонстрация эта-
Разве нужно молиться при всех?
Без молитвы нельзя пообедать,
Чтоб не вызвать насмешки и смех?
Ну, зачем говорить нам о Боге?
Ну и верь сам тихонько в себе
Для чего всем навязывать веру,
Вызывая презренье к себе.
Для чего ходишь в церковь молиться?
Что, тихонечко дома нельзя?
Ну, зачем демонстрация эта,
Ведь покинут тебя все друзья.
Так стращает нас мир и пугает
Хочет веру твою умалить.
Обвиняет, бичует, ругает,
Чтоб для Господа сердце закрыть,
Но напрасны все потуги эти
Наш Господь на кресте всех прощал
И не ведают то человеки,
Что за души Он их умирал
Как же я перестану молиться,
Иисуса святого любить,
Если Он мне заполнил всё сердце
Буду я о Христе говорить.
Буду всех призывать ко спасению,
Буду песни Христу воспевать,
Говорить о Его воскресении
И стихами Христа прославлять.
05.09.2003.
Аминь.
Лариса Зуйкова,
Рига Латвия
Живу в Риге, замужем, имею двоих детей,обратилась к Господу в сорок лет - в 1993году, после чего Господь позволил мне прославлять Его стихами.
"Верно слово: если мы с Ним умерли,то с Ним и оживём;
Если терпим, то с Ним и царствовать будем; если отречёмся, и Он отречётся от нас.
Если мы неверны, то Он пребывает верен; ибо Себя отречься не может".
Тим.2,11-13 e-mail автора:larisazuikova@inbox.lv сайт автора:личная страница
Прочитано 12309 раз. Голосов 9. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
