Вічний Майстер краєвиди пише
барвами небесної краси,
і вона у тихих вербах дише,
дишуть нею води і ліси.
Дух любови пшениці колише,
тихо вранці зрошує жита.
Захід сонця в ту країну кличе,
де домівка батьківська свята.
До осель небесної Вітчизни
спалахом єдиного мазка
прокладає шлях ясний і чистий
владна й творча Батькова рука.
Хоч мені про Нього люди в світі
не говорять у лихі часи -
Вічний Майстер пише краєвиди
Словом невимовної краси.
Комментарий автора: Є російськомовна пісня "Пишутся прекрасные пейзажи..." Пропонований україномовний вірш - її відповідник для україномовних християн.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чудово. До речі оригінал написаний Вірою Кушнір. Я дуже люблю її поезію. Вона й сама людина дуже неординарна. Уже за 80, а зберегла світлий, живий розум і щиру віру в Бога. В минулому році, у Сакраменто проходив її творчий вечір - тож довелося побачити і почути її. Дуже вразило, наскільки відповідально вона ставиться до своїх слів і наскільки боїться, щоб ніяка слава не пристала до неї.
Отцвела сирень в саду... - Николай Зимин Словно день один,промчалось лето
Розовым огнём на голубом.
Осень за окном,а мы ответа
Средь увядших роз всё не найдём.
Может потому,что мы,как розы,
Лепестками розовыми губ
Осенью не можем пить те росы,
Росы те,что к нам с небес текут?..
